Підйом від зупинки Попрадське Плесо через Жаб'є Плесо до Хати під Рисами, Хата під Рисами і все, що в ній та біля неї є цікавенького. 9 км, 6 годин, включно зі сніданком та фото біля озера.
Першим трамвайчиком о шостій їдемо від Попраду до станції Попрадське Плесо (це одну зупинку не доїжджаючи до Штребського). Півтори-дві години асфальтованою дорогою приводять до самого озера Попрадське Плесо (1494 м нрм), де ми добре поснідали у туристичному притулку. Звідси вирушаємо у дорогу до гори Риси. Зі словацької сторони маршрут вже більше нагадує наші Карпати (не самі гори а…) , немає тих польських охайних доріжок, а просто стежина по камінню і землі, але усюди марковано і через струмки прокладені місточки. Місцевість дуже цікава - усюди сірі камені, сипучка і скелясті вершини, вкриті темними хмарами. Особливо вирізняється у цьому пейзажі Жаб'є Плесо (1921 м нрм), з усіх сторін обрамлене камінням та височенними крутими скелями. Жаб'є воно тому, що посередині води сидить кам'яна жабка, яку дуже добре видно, коли дивитися збоку і зверху на озеро. Якщо до озера складність маршруту нагадувала підйом на Чорногірський хребет, то після нього починається вертикальний маршрут з елементами феррати - усякі драбини, ланцюги, сходинки, але цей фрагмент невеликий та легкий, і відчуття скоріше "прикольно" ніж "стрьомно")) Майже одразу після закінчення ланцюгів вже видно пункт призначення - "Хату під Рисами". Увесь шлях від Попрадського Плеса зайняв приблизно 3 години 20 хвилин. Хоч Високі Татри являються масивом гірської системи Карпати, але вони не схожі на наші гори, особливо з цієї словацької сторони вид у них досить "гімалайський".
Цей туристичний притулок не тільки шлях до найвищої точки польських Татрів, а і сам по собі "must visit place", бо на висоті 2250 м нрм він є найвисокогірнішим притулком у Татрах, а ще у нього є найвисокогірніший туалет... з прозорою стінкою з однієї сторони!))) Це унікальна можливість справити нужду з виглядом на високі гори - Татри!))) І зробити фото в цьому туалеті - це справді "must have", а не ознака низького інтелекту!)) А які гарні звідти вночі зорепади...)) Притулок розташований майже біля вершини Риси і без хмар можна навіть розгледіти Герлаховський Штит (2655 м нрм) - найвищу вершину усіх Татрів. Окрім неперевершених видів з того будиночку, в ньому ще дуже смачна кухня і унікальна атмосфера - без інтернету, без електрики - що ще треба для справжнього відпочинку?) Рекомендуємо скуштувати гуляш та шерпа-чай – ну дуже смачно! А ще там є фортепіано (як тільки його туди занесли??) і коли вечоріє, запалюють гасові лампи, бажаючі грають на фортепіано або гітарі, співають, спілкуються - нереально передати цю обстановку..)
Нам дуже пощастило, бо за весь шлях так і не було дощу, а після підйому до притулку погода магічним чином змінилась, хмари під вечір розійшлися і вночі було ясне небо. Тому була можливість подивитися гарне зоряне небо прямо над вершинами, а після ідемо ночувати в будиночок, там великі спальні кімнати і двоярусні дерев'яні ліжка-лежаки, звісно душу немає, бо воду носять вручну знизу, як і їжу, і все інше. Проте є опалення з настанням темряви і сушарка для взуття. З приємним відчуттям втоми можна лягати спати, добраніч!
Comentários