Прокидаємось на світанні, бо заплановано дістатися Закопане якомога раніше і здійснити грандіозні плани. Ранковий чай біля Морського Ока, швидкі збори речей і вирушаємо асфальтованою дорогою до парковки. Спуск займає приблизно 2 години і на зупинці вже стоїть пустий автобус. Перед в'їздом у напрямку парку зібралась величезна черга транспорту, літом тут дуже популярне місце відпочинку. Дорога по серпантину і через певні затори зайняла близько півтори години до міста. Вирішили заселитися в готелі біля гірськолижного комплексу "Велька Крокев" з трампліном для стрибків. Вибір певною мірою був обумовлений планами на сьогоднішній день, а плани були амбітні!)) Ми збиралися дістатися підйомником на Каспровий Верх, а з нього піти на вершину Свиниці і звідти пішки вниз у Закопане через долину Галю Гашеніскову. Для цього ми планували бути на вершині Каспрового до обіду, але ... не так сталося, як гадалося. По-перше, втрачено час на добирання до міста, по-друге, ще на підступах до підйомника стало видно величезну чергу, якій кінця-краю нема і яка практично не просувалась бо там є дорожчі заздалегідь куплені білети, по яким пускають в пріоритеті. Плани змінено на погуляти зверху і потім так само по канатці спуститися. Але й тут чекала неприємна новина – підійшовши ближче до кас, з’ясувалося, що час перебування на вершині гори по білету "туди-назад" обмежений і досить короткий, а окремі білети коштують разом значно більше і все одно не факт, що встигнемо до закриття станції. Це означало, що плани на Свиницю рухнули під натиском черги і правилами. Але тим не менш, довге очікування було того варте!
До речі, поки стояли в черзі встигли пообідати ;) Катання підйомником сподобалося, а на вершині пощастило таки з погодою і були дуже гарні краєвиди. Великий вагончик, розрахований на 60 людей спочатку доставляє від Кужніци до проміжного пункту - Мислинєцька Турня (1354 м нрм), а потім пересідаємо у інший вагончик, який вже довшою і значно крутішою трасою над урвищами, гостроверхими скелями і лісами везе до Каспрового Верха (1987 м нрм). З вершини гори відкриваються чудові пейзажі на Свиницю (2301 м нрм), Гашеніскову долину внизу і Чорний Гашенісковий Став, Копрову долину, що вже зі словацької сторони і десь на обрії вершину Гевонт (1894 м нрм). А вже передвечірні промені сонця, що просвічували повз грозові хмари гарно забарвлювали рельєф. Особливо гарні краєвиди відкриваються з перемички по дорозі до Свиниці. Але вже час ставати у чергу на спуск, на щастя, вона значно менша і швидша ніж нагору. Білетики сканує турнікет, тож домовитися з ним не зможете, навіть якщо лише на секунду затримаєтесь. Спустившись донизу, доїдаючи рештки обіду (знову при замовленні забули про розмір порції), попадаємо під зливу. Ну куди ж без неї, хоч і не прогнозували, тому і плани були змінені… Але нам вже не звикати, тому вдягли пончо і далі гуляти містом ;)
Нам тут дуже сподобалося, тому вже плануємо якось повернутися ще, але вже здійснивши усе надумане! Ввечері ідемо прогулятися по Круповкам - центральній вулиці Закопане, де зібрано туристичний максимум, історичні будівлі, кафешки, ресторани, магазинчики. Досить довга, проте легка та гарна дорога до готелю від центру веде по різним невеличким вуличкам міста і в деяких місцях на фоні нічного неба добре видно Гевонт у місячному сяйві - приємне завершення дня!
Comments