Подорож до гірських озер Чорногірського хребта: Несамовите та Бребенескул (липень 2015)

На третій рік туристичних походів ми обрали маршрут по гірським озерам Несамовитому та Бребенескул. (з 6 по 8 липня) Почали маршрут від бази «Заросляк» до озера Несамовите. Цей підйом не важкий порівняно з Говерлою та Вухатим Каменем, але виснажливий через свою протяжність. Приблизно 4 години відбувається підйом через ліси, луки і поля з мінімальним набором висоти. Далі традиційний вертикальний підйом як на усіх маршрутах Чорногірського хребта. Перед самим озером треба йти через чагарники і при цьому під ногами дуже мокро і брудно (навіть в сезон коли дощів майже нема). Першу ночівлю зробили на озері Несамовитому – друге за висотністю розташування озеро в Україні (1750 м над рівнем моря). Воно має льодовикове походження, вода навіть в літню спеку дуже холодна. Його розташування в амфітеатрі гори Туркул робить його дуже мальовничим. Хоча останнім часом, нажаль, воно рясно заростає осокою та вкрите сміттям від туристів… Традиційно тут дме сильний вітер, але цього разу, нарешті Карпати порадували теплою і сухою погодою. Вдень була спека, а вночі в наметі до +12 0С, що непогано для гір. Багатьом туристам знайома легенда, що в озері Несамовитому не варто купатися та жбурляти туди каміння, бо прийде буря. Тому охочих скупатися там зазвичай немає.

На другий день спланували маршрут до озера Бребенескул. Першим об’єктом уваги стали Великі Кізли, схожі на хребет якоїсь доісторичної істоти. З цього хребта відкривається дуже гарний краєвид на вершини і полонини по східну сторону від Чорногірського. Недалеко від Кізлів на схід від основного маршруту знаходиться одна з найдивніших гір Чорногірського хребта – Шпиці (1863 м н.р.м.). Назва говорить за себе, оскільки на південно-східному її схилі розташовані скельні виступи, які нагадують кам’яні пальці, що тягнуться в небо. На тіньовому схилі сусідньої гори навіть в липні лежить сніг! Після загадкового краєвиду Шпиців нас зустрічає на маршруті мальовничий Гутин Томнатик (2016 м н.р.м.), а на його південному схилі – наш пункт призначення, озеро Бребенескул. Це найвище озеро України (1801 м н.р.м.). Спуск з північної сторони Чорногірського хребта до озера дуже довгий і крутий. Вода така ж холодна як і в Несамовитому, але його не охороняють легенди і туристи там досить часто купаються влітку. Важко порівняти яке з двох озер гарніше, але з Бребенескула відкривається на обрії вид на Піп Іван та обсерваторію Білий Слон на його вершині.

На третій день прокидаємось рано вранці і під ураганним вітром штурмуємо підйом назад до Чорногірського хребта. Повертатись вирішили також через Несамовите. Між вершинами Гутин Томнатика і Ребер дув такий страшенний вітер, що заради фотографій довелось скидати рюкзаки, бо було лячно підходити до краю. Поснідавши біля Несамовитого, робимо кілька кадрів наостанок і вирушаємо довжелезним шляхом від озера назад до «Заросляка». В обід вже знаходимось біля бази. Похід був дуже чудовий і ми вдячні Карпатам за теплу і сонячну погоду!